зародка і є початок розвитку власне організму в ході розвитку і диференціювання відбуваються фактично необоротні зміни в синтезі макромолекул ці зрушення не є проявом регуляції оскільки вони необратіми і направлені на створення все більш різких відзнак від первинного стану тобто реалізація програми розвитку і система регуляції функції генів мають в своїй основі істотні відмінності система регуляції представлена як замкнутий контур днк рнк білок днк в якому відбуваються перемикання одних і тих же генів і система через механізми зворотного зв'язку повертається до колишнього стану (т а аджімолаєв 1989) ембріональні клітки розвиток яких йде в одному напрямі належать одному морфогенетічеському полю в якому налічується до 100 кліток саме у ембріональному полі на стадіях 8 16 32-го бластомеров розгортаються первинні процеси організації кліток в систему формування системи обумовлене виникненням міжклітинних контактів між всіма клітками в середі через контакти реалізуються міжклітинні повідомлення система зачинає активно функціонувати тільки тоді якщо досягнуте міжклітинне повідомлення в цьому випадку в такій елементарній системі виникають і зачинають ефективно діяти принципи саморегуляції контроль за підтримкою гомеостатічеських констант такої системи її розвитком в значній мірі здійснюється міжклітинними контактами із змінними вхідними опорами (наприклад механічній силі прикладеній ззовні – і с ) вивчення функції контактів показало що вони є вельми лабільними утвореннями які створюються і руйнуються протягом хвилин і навіть секунд (а г маленков г а чуїч 1979) – тому можлива дуже коротка експозиція якої-небудь шкідливості з розвитком надалі грубої патології можливо і дитячого церебрального паралічу що ж є зовнішнім сигналом в такій монотонній недиференційованій середі передбачається що адекватним сигналом для ембріональної клітки є зведення про локалізацію клітки у зародку інформацію про своє положення в тривимірному просторі клітка отримує через сигнали генераторами яких служать інші клітки отримані дані визначають весь подальший хід диференціації клітки цей вид інформації визначають як позиційний включившись в механіку ефферентного синтезу сприйнявши всі сигнали від таких же сусідніх кліток клітка-реципієнт після обробки інформації що вчинила визначає абсолютно точне своє положення в просторі свою позицію (т а аджімолаєв 1989) по л вольперту (l wolpert 1972) в системах ембріонів що розвиваються для встановлення осі уздовж якої клітки диференціюються відповідно до свого місця розташування в просторі потрібне наступне 1 вихідна точка з якою зачинається відлік 2 напрям для виміру уздовж цієї осі 3 механізм для регулювання масштабу що міняє одиниці виміру уздовж осі на протилежних кінцях такої осі розташовуються по термінології цього автора початкова і контрольні клітки і полярності службовці напрямом для виміру коду позиційної інформації згідно якому клітки даної системи