б надана виключно одному спостерігачеві - вірна гарантія того що він грунтувався б на своїй власній індивідуальній психології і почав би нав'язувати її спостережуваному цей випадок на мою думку має місце як в психології фрейда так і в психології адлера там індивід цілком відданий на розсуд міркуючого спостерігача цього проте не може трапитися якщо за базу береться свідома психологія спостережуваного в цьому випадку він виявляється компетентним бо він один знає свої свідомі мотиви розумність свідомого жнзневедения біля цих двох типів свідчить про свідоме виключення випадкового і безрозсудного розумна думка є в цій психології силою яка втискує в певні форми все безладне і випадкове в реальному процесі або принаймні прагне втиснути цим створюється з одного боку відомий вибір серед життєвих можливостей бо свідомо приймається тільки те що відповідає розуму а з іншого боку істотно обмежується самостійність і вплив тих психічних функцій які служать сприйняттю того що відбувається довкола це обмеження відчуття і інтуїції звичайно не абсолютно ці функції існують як і скрізь але тільки їх продукти підлягають вибору з боку розумної думки так наприклад для мотивації образу дії вирішальною є не абсолютна сила відчуття а думка отже що сприймають функції у відомому сенсі розділяють долю плотського процесу у випадках першого типа і долю мислення - у випадках другого типа вони виявляються порівняно витисненими і тому знаходяться в менш диференційованому стані ця обставина додає несвідомому обидва наших типів своєрідний відбиток те що ці люди роблять свідомо і навмисно то відповідає розуму (згідно з їх розумом ) а то що з ними трапляється відповідає суті інфантильно-примітивних відчуттів з одного боку а з іншого боку - суть таких же інтуїції я постараюся викласти в наступних відділах те що слід розуміти під цими поняттями в усякому разі те що трапляється з цими типами - ірраціонально (звичайно із їхньої точки зору ) оскільки є дуже багато людей які живуть значно більше тим що з ними трапляється ніж тим що вони роблять зі своїм розумним наміром то легко може бути що після ретельного аналізу така людина назве обидва наших типа ірраціональними треба погодитися з ним що несвідоме людину нерідко проводить набагато сильніше враження ніж його свідомість і що його вчинки часто мають значно більшу вагу ніж її розумні мотивації раціональність обох типів орієнтована об'єктивно і залежить від об'єктивно даного їх розумність відповідає тому що колективно вважається за розумний суб'єктивно вони не вважають за розумний нічого крім того що взагалі визнається розумним проте і розум в чималій своїй частці суб'єктивний і індивідуальний у нашому випадку ця частка витиснена і притому тим більше чим більше значення об'єкту тому суб'єкт і суб'єктивний розум завжди знаходяться під загрозою витіснення а коли вони підпадають йому то вони виявляються під владою несвідомого яке в цьому випадку має дуже неприємні особливості про його мислення ми вже говорили до цього приєднуються примітивні відчуття що виявляються у вигляді компульсивных відчуттів наприклад у вигляді нав'язливого жадання насолоди яке може приймати всілякі форми до цього приєднуються і примітивні інтуїції які можуть стати справжньою мукою для самого суб'єкта і для його середи все неприємне і болісне все огидне потворне