ж зріла готівка наведеного вище зв'язку є «справжньою ознакою благородної натури» (з 61) для вироблення такого зв'язку необхідна триваліша вторинна функція бо цей синтез може відбутися тільки через поглиблення і тривале утримування в свідомості цих елементів хоча за допомогою традиційних ідеалів сексуальність і може бути загнана на шляху соціальної корисності проте вона «ніколи не вийде за межі тривіальності» це декілька сувора думка відноситься до фактичної даності легко з'ясовною суттю экстравертного характеру экстраверт орієнтується виключно за зовнішніми даними так що центр його психічного життя завжди присвячений заняттю цими даними для упорядковування своїх внутрішніх справ у нього залишається тому мало або навіть зовсім нічого внутрішнє життя повинне із самого початку підкорятися сприйнятим ззовні визначенням при таких обставинах не може скластися і з'єднання більш високорозвинених функцій з менш розвиненими бо воно вимагає багато часу і працю тривалої і важкої роботи самовиховання яка без интроверсии і взагалі не може бути виконана біля экстраверта не хапає для цього ні часу ні полювання до того ж йому заважає в цьому те недовір'я з яким він споглядає свій внутрішній світ настільки ж відверте як те недовір'я з яким інтроверт споглядає зовнішній світ не слідує проте думати ніби інтроверт завдяки своїй підвищеній здібності до синтезу і більшої силової можливості реалізувати афектні цінності може так би мовити відразу здійснити синтез своєї власної індивідуальності тобто наприклад почати з гармонійного з'єднання вищих і нижчих функцій таке формулювання я віддаю перевазі над розумінням гросса що вважає що справа йде тільки про одну сексуальність тому що по-моєму справа йде не лише про сексуальність але і про інші потяги звичайно сексуальність є дуже поширеною формою для вираження неприборканих грубих потягів але таким же потягом є і прагнення до влади у всіх його багатообразних аспектах гросс придумав для позначення інтроверта вираження «сеюнктивная особа» підкреслюючи цим ту своєрідну трудність з якою цей тип пов'язує комплекси синтетична здатність інтроверта служить перш за все лише для утворення комплексів по можливості відособлених один від одного але такі комплекси прямо-таки заважають розвитку вищої єдності так і біля интровертного сексуальний комплекс або комплекс егоїстичного прагнення до влади або жадання насолоди залишаються ізольованими і по можливості різко відмежованими від інших комплексів мені згадується наприклад один интровертный інтелектуально високорозвинений невротик який по черзі то витав у вищих сферах трансцендентального ідеалізму то проводив час в брудних приміських кублах причому свідомість його не допускала ні морального ні естетичного конфлікту обидві сфери начисто розмежовувалися як абсолютно різні в результаті виник звичайно тяжкий невроз з нав'язливими механізмами ці критичні зауваження нам треба мати на увазі коли ми стежимо за тим зображенням яке гросс дає типові з поглибленою свідомістю поглиблена свідомість є по вираженню гросса «основою біля внутрішньо зосереджених индивидуальностей» унаслідок сильного контрактивного ефекту зовнішні роздратування завжди розглядуються з точки зору якої-небудь ідеї потяг до практичного життя в так званій дійсності замінюється поривом до «внутрішнього зосередження» «речі сприймаються не як одиничні явища а як поняття складові частка великих комплексів уявлень» таке розуміння гросса цілком збігається з нашими колишніми роздумами з приводу номиналистической що обговорювалися і реалістичною точок зору а також їх ранніх стадій представлених в платонічній мегарской і