«зовнішньою» дійсності у такому разі індивід орієнтується не на пристосування до дійсності а на пристосування до внутрішньої вимоги внутрішній образ є складна величина що складається з самих різнорідних матеріалів найрізноманітнішого походження проте це не конгломерат але внутрішньо цілісний продукт що має свій власний самостійний сенс образ є концентроване вираження спільного психічного стану а не тільки і не переважно несвідомого вмісту як таких правда він є вираження несвідомого вмісту проте не всього вмісту взагалі а тільки зіставлених в даний момент це зіставлення (констеллирование) виникає з одного боку в результаті самодіяльності несвідомого з іншого боку залежно від стану свідомості в даний момент причому це стан свідомості завжди будить і активність тих що відносяться сюди сублиминальных матеріалів і присікає ті які сюди не відносяться згідно цьому образ є вираженням як несвідомій так і свідомій психічній ситуації даного моменту тому тлумачення його сенсу не може виходити ні від однієї свідомості тільки ні від одного несвідомого але лише від взаємовідношення того і іншого коли образу властивий архаїчний характер я називаю його початковим або відвічним (спираючись на визначення якоба буркхардта) про архаїчний характер я говорю тоді коли образ виявляє помітний збіг з відомими міфологічними мотивами тоді образ є з одного боку переважним вираженням колективно-несвідомих матеріалів (див колективне) з іншого боку - показником того що стан свідомості даного моменту схильний не стільки особистому скільки колективному впливу особистий образ не має ні архаїчного характеру ні колективного значення але виражає особисто-несвідомі вміст і особисто-обумовлене стан свідомості початковий образ (відвічний) названий мною також архетипом (див ) завжди колективний тобто він однаково властивий принаймні цілим народам або епохам ймовірно найголовніші міфологічні мотиви общи всім расам і всім часам так мені удалося розкрити цілу лаву мотивів грецької міфології в сновидіннях і фантазіях психічнохворих чистокровних негрів початковий образ є осад в пам'яті - энграмма (semon) - що утворився шляхом ущільнення незліченних схожих між собою процесів це є перш за все і із самого початку осад і тим самим це є типова основна форма відомого душевного переживання що завжди повертається тому як міфологічний мотив початковий образ завжди є дієвим і завжди знову виникаючим вираженням яке або будить дане душевне переживання або ж відповідним чином формулює його можливо що початковий образ є психічне вираження для визначеного фізіологічно-анатомічного нахили якщо встати на ту точку зору що певна анатомічна структура виникла під впливом умов навколишнього середовища на жваву речовину то початковий образ в його стійкому і загальнопоширеному прояві відповідатиме настільки ж загальній і стійкій зовнішній дії яка