таїров 1978) §16 кортіко-спінальниє впливи для формування абсолютно нових координаційних стосунків особливо для цілеспрямованих маніпуляторних рухів необхідно з одного боку подавити активність командних нейронів природжених програм а з іншої – сформувати паралельний канал що управляє таким паралельним трактом є кортіко-спінальний ступінь розвитку якого визначається роллю або питомим значенням маніпуляторних рухів загалом руховій поведінці (а с батуєв о п таїров 1978) з діяльністю кортіко-спінальних шляхів зв'язують можливість організації нових локальних спеціалізованих рухових актів і гальмування природжених форм моторної координації (п г костюк 1973 м е іоффе 1975 wiesendanger 1981) моторні відділи кори беруть участь в організації рухових актів впливаючи як на ініциальниє нейрони рубро- і текто-спінальних трактів так і за допомогою прямих кортіко-спінальних впливів крім того смк (сенсомоторная кора) як вихідні елементи містить кортіко-кортікальниє нейрони розташовані переважно в iii шарі а також клітки v і vi шарів що посилають аксони в таламус до стріатуму ядрам моста (г а куліков 1989) поворотні колатералі аксонів нейронів пірамідного тракту надають моносинаптічеськоє збуджуючу дію на розташованих в глибоких шарах інтернейрони активація яких у свою чергу приводить до гальмування пірамідних кліток кори (t araki et al 1982) доведена міотопічеськая організація кортіко-спінальних проекцій в якій кортікальниє модулями є локальні джерела сигналів що управляють щодо певних м'язових груп афференти яких проектуються на ці ж найлокальніші ділянки кори по таламо-кортікальним шляхах (h asanuma 1981) на думку лави дослідників (j b preston d g whitlock 1961) вплив моторної кори на даний мотонейронний пул залежить від функції цього пулу в поточному русі активація пірамідного тракту робить збуджуючий вплив на згинальні моносинаптічеськие рефлекторні реакції спинного мозку і гальмівне на розгинальних (r f agnev et al 1963) переважаюче полегшення флексорних мотонейронів дозволяє корі активувати сгибателі під час здійснення вивчених рухів тоді як гальмівний вплив на екстензори забезпечує механізм відключення антигравітаційної активності під час довільного руху це гальмівний вплив пірамідного тракту позначається не лише на антигравітаційних екстензорних м'язах але і взагалі на тих м'язах які забезпечують фіксацію пози (а с батуєв о п таїров 1978) це свідчить про важливу роль кортікальних впливів в ослабінні позних реакцій для можливості здійснення фазних (г а куліков 1989) найбільший кортікальний збуджуючий ефект наголошується біля мотонейронів дистальних відділів передніх кінцівок і у меншій мірі біля нейронів проксимальной мускулатури h asanuma з соавт (1981) показали що кортікальниє ділянки контролюючі скорочення дистальних м'язів кінцівок посилають імпульси і до інших – проксимальним м'язовим групам через екстрапірамідну систему це необхідно для здійснення позних перебудов що передують фазним рухам (y gahery e