зачіпає в кожному споріднену струну оскільки символ з одного боку є якнайкраще і для даної епохи неперевершене вираження для чогось ще невідомого то він повинен виникати з самого диференційованого і найскладнішого явища в духовній атмосфері даного часу але оскільки з іншого боку жвавий символ повинен містити в собі те що споріднено ширшій групі людей для того щоб він взагалі міг впливати на неї - те він повинен і схоплювати саме те що загально ширшій групі людей таким ніколи не може бути саме високодиференційоване гранично досяжне бо останнє доступно і зрозуміло лише меншості навпаки воно має бути настільки примітивно щоб його усюдисуще не підлягало ніякому сумніву лише тоді коли символ схоплює це і доводить до можливо досконалого вираження він набуває загальної дії у цьому і полягає потужна і в той же час рятівна дія жвавого соціального символу все що я сказав зараз про соціальний символ відноситься і до індивідуального символу існують індивідуальні психічні продукти що явно мають символічний характер і що безпосередньо примушують нас до символічного сприйняття для індивіда вони мають схоже функціональне значення яке соціальний символ має для обширної групи людей проте походження цих продуктів ніколи не буває виключно свідоме або виключно несвідоме - вони виникають з рівномірного сприяння обидва чисто свідомі так само як і виключно несвідомі продукти немає per se символічно переконливими - визнання за ними характеру символу залишається справою символічної установки споглядаючої свідомості проте вони настільки ж можуть сприйматися і як чисто каузально обумовлені факти наприклад в тому сенсі як червоний висип скарлатини може вважатися за «символ цієї хвороби» втім в таких випадках правильно говорять про «симптом» а не про символ тому я думаю що фрейд зі своєї точки зору цілком вірно говорить про симптоматичних а не про символічні дії (symptomhandlungen) /121/ бо для нього ці явища не символічні у встановленому мною сенсі а є симптоматичними знаками визначеного і загальновідомого основного процесу правда бувають невротики що рахують свої несвідомі продукти які суть перш за все і головним чином хворобливі симптоми за вкрай значні символи але загалом це йде не так навпаки сучасний невротик дуже схильний сприймати і значне як простий «симптом» той факт що про сенс і нісенітницю речей існують два різних таких що суперечать один одному але що однаково гаряче захищаються обома сторонами думки навчає нас тому що очевидно існують явища які не виражають ніякого особливого сенсу які суть прості наслідки симптоми і нічого більш - і інші явища які несуть в собі сокровенний сенс які